Малов Олександр
Малов Олександр
Плани на майбутнє – жити!
Малов Олександр Миколайович, киянин. Народився у сім¢ї військовослужбовця 12.05.1964 р. В результаті родової травми довго не міг ходити. У 5 років за допомогою спеціального апарату та милиць почав робити перші кроки.
Навчався у школі-інтернаті №15 м. Києва. На її базі пройшов серйозний і тривалий курс реабілітації. Інструктори ЛФК, масажисти, лікарі й медсестри були для хлопця найближчими і найавторитетнішими людьми. В 11 років, після вдало проведеної операції на стопі, почав ходити з однією палицею, і світ ніби прояснішав.
Після школи закінчив із відзнакою Житомирське професійно-технічне училище-інтернат для інвалідів із порушенням опорно-рухового апарату за спеціальністю “майстер по ремонту радіотелеапаратури”. 6 років працював налагоджувальником ЕОМ ІV розряду на столичному “Електронмаші”.
У 1985 р. одружився. Коли сталася аварія на ЧАЕС, дружина вже чекала дитину. Тож майбутня мама поїхала на батьківщину, у Росію, де й народилася дочка Марина. Сімейне щастя було коротким: страх перед забрудненою радіонуклідами Україною виявився сильнішим від кохання...
У 1986-1989 роках навчався на вечірньому відділенні факультету інформаційно-обчислювальної техніки КПІ. Оскільки було дуже важко фізично суміщати роботу й навчання, залишив інститут.
Бажання допомагати подібним собі привели Олександра на курси масажистів при 2-му медичному училищі м. Києва, потім – на кафедру фізичної реабілітації Університету “Україна”. У 2006 р. отримав ступінь магістра з фізичної реабілітації. Нині працює методистом-інструктором у Київській спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі для інвалідів “Прометей”. Надає перевагу активному відпочинку: займається плаванням, легкою атлетикою, автотуризмом. Захоплюється східною філософією, фантастикою, комп¢ютером.
Олександр Малов – цікавий співрозмовник, із тонким почуттям гумору. Як сам зізнався, - романтик, але цю рису ховає дуже глибоко в душі і відкриє її лише тій, єдиній, на яку чекає...
На запитання про плани на майбутнє, відповів, посміхаючись карими очима-зірницями: “ЖИТИ”.
25.07.2006 р.