Крамаренко Олександр

У дружбі з творчістю

Так сталося, що моє особисте знайомство із цим хлопцем, перші розмови невдовзі доповнило читання його книги оповідань. Виявилося, що Олександр дружить, з дитячих літ і всерйоз, із літературою та музикою. Спочатку це було просто захоплення, як у багатьох людей. Писав вірші, придумував до кращих із них мелодії. Друзі – по школі та технікуму – були першими слухачами Олександра.

У цьогорічного випускника нашого Університету «Україна» музичне захоплення переросло в серйозне заняття літературною творчістю. Олександр – уже автор кількох книг. Мріє написати ще один роман. Що ж, мрія смілива. Але не така вже недосяжна, як вважають навіть деякі друзі і приятелі хлопця. Віриться, що молодість – а Олександру лише 28 років – не стане на заваді творчим планам учорашнього студента. Є певний життєвий досвід, є серйозне бажання, є вміння цікаво розповідати про події і факти не тільки власного життя.

Доля поверталася до О. Крамаренка різним боком – світлим і чорним. Навчання в загальноосвітній школі та індустріальному технікумі, початок трудової біографії. Попереду чекала служба у Збройних Силах України.

Та сталося не так, як гадалося. Дев’ять років тому із хлопцем трапився нещасний випадок. Загалом дивом вижив. Замість військової казарми Олександр опинився на лікарняному ліжку. Тривала реабілітація, повернення до повноцінного життя зайняли чимало часу. І знову літературна творчість, але вже збагачена новим життєвим досвідом. Записав два диски із музикою, яку сам Олександр називає «темними симфоніями».

Шість років тому хлопець дізнався про наш університет. Вирішив, що це – саме його вищий навчальний заклад. Обрав спеціальність «Психологія». Спроба виявилась удалою – Олександр став студентом.

Швидко пролетіли шість років навчання. Вони запам’ятались активною участю у громадському і культурному житті університету. Одна із найбільш пам’ятних подій – виступ із доповіддю на Всеукраїнській студентській науковій конференції.

Три роки тому Олександр опублікував свій перший (сподіваюсь, тільки перший) роман «Серце об’єктива». Друга книга молодого письменника – збірка оповідань «Сто нічних відображень».

Віриться, що це – лише початок, причому досить упевнений та успішний, творчого шляху магістра психології. Хай щастить тобі, Олександре, в усьому, хай удача не минає тебе! До речі, хлопець обрав собі літературний псевдонім – Алек Странса.

Олеся Шкодич,

фахівець соціальної роботи

відділу адаптації Університету «Україна»

Газета «Університет «Україна» №10-11, 2011