Інтерактивний путівник по інклюзивному освітньому середовищу

Діяльність Центру інклюзивних технологій навчання (ЦІТН) спрямована на сприяння профорієнтації та профвідбору вступників, у тому числі з особливими освітніми потребами, створення умов для адаптації здобувачів освіти до інклюзивного навчання, контроль стану їх здоров'я, розробку та впровадження нових форм реабілітації.

Для ефективного впровадження інклюзивної освіти, в Університеті «Україна» працює Центр інклюзивних технологій навчання, який забезпечує підтримку студентів, а саме:

1. Педагогічну: Передбачає оптимізацію викладання навчального матеріалу у максимально прийнятній для здобувачів освіти формі, упровадження сучасних педагогічних технологій навчання, забезпечення навчально-методичними матеріалами.

2. Психологічну: Психолог центру надає індивідуальні консультації здобувачам освіти і вступникам з приводу особистісних та міжособистісних проблем.

Розробляє і проводить групові психологічні тренінги для здобувачів освіти, метою яких є розвинення навичок адаптації, впевненої поведінки, ефективного спілкування і побудови стосунків, стресостійкості, уникнення конфліктів та багато іншого.

Проводить психологічні тести зі вступниками.

3. Медико-реабілітаційну: З перших днів навчання в університеті кожен здобувач освіти охоплюється процесом медичної підтримки. Кожен здобувач освіти може звернутися до фахівця медичного кабінету з метою консультації при виборі спортивної секції, розподілі по групах із фізичного виховання, отриманні рекомендації щодо стану здоров’я перед фізкультурно-масовими заходами, отриманні довідок після перенесених захворювань.

4. Соціальну: Соціальний супровід студентів із ООП розпочинається на етапі вступу до ЗВО, звертанням здобувача освіти до Центру ІТН, де під час співбесіди із соціальним педагогом складається соціальний портрет абітурієнта та картка потреб.

5. Технічну: У Центрі ІТН створено Центр самостійної роботи, де є обладнані робочі місця для студентів з інвалідністю по зору, слуху, опорно-рухового апарату, організовано доступ до Інтернету.

Центр самостійної роботи пропонує такі послуги:

– Консультації фахівця щодо роботи на комп’ютері та використання комп’ютерної техніки та спеціалізованого обладнання.

– Навчання студентів з інвалідністю по зору роботі на комп’ютері за допомогою спеціальної програми мовного доступу.

– Навчання студентів з інвалідністю по слуху і мовленню за допомогою програми «Живий звук».

– Надання доступу до офісного та адаптивного технічного обладнання для сканування навчальної літератури та її переведення в електронний вигляд, прослуховування аудиозаписів лекцій, виконання самостійних практичних завдань.

– Використання електронної бібліотеки навчальних матеріалів, яка постійно поповнюється та охоплює такі галузі науки, як: історія, філософія та релігієзнавство, економіка та право, психологія, педагогіка та соціологія, українська та зарубіжна література, біологія та медицина, спорт та багато іншого.

З метою створення належних умов для забезпечення спеціального супроводу (підтримки) в університеті обладнано:

приміщення для надання консультацій психологом;

корпус №2, кабінет №100 або №106

тел. 067-231-18-64

практичний психолог ЦІНТ Мацюк Ольга Леонідівна

соціальний працівник ЦІНТ Маслюк Карина Андріївна

науково-практичний медико-реабілітаційний центр (корпус №3, кабінет №202);

зони відпочинку;

студентську кав’ярню (корпус №2);

приміщення для особистої гігієни, медичного обслуговування (медичний пункт) (корпус №3);

зал для занять з лікувальної фізкультури (корпус №3, кабінет №201) тощо.

Посилання на сторінку Центру інклюзивних технологій навчання:

Facebook: https://facebook.com/groups/1652488698176209/

Telegram: https://t.me/+csd-KFcTorc5ODMy

Viber: https://invite.viber.com/?g=usdw_yjITE9jblKC2ct_1XekJoVcZPnH

Сторінка ЦІНТ на платформі Moodle:

https://vo.uu.edu.ua/course/view.php?id=20400

Дитина з особливими освітніми потребами

Кожна дитина і доросла людина унікальні та особливі по-своєму, а тому в кожного з нас є власні індивідуальні потреби: комусь потрібно приймати вітаміни, комусь ховатись від сонця через алергію або не їсти полуниці, комусь потрібна тиша для концентрації, а комусь — класична музика. Якщо ми маємо на увазі саме інклюзивну освіту, то правильно говорити саме «діти з особливими освітніми потребами». І це, до речі, єдиний випадок, коли коректно говорити «особливий». Маємо акцентувати, що дитина з особливими освітніми потребами — це людина до 18 років, що потребує додаткової підтримки в освітньому процесі. Хто це може бути:

діти з інвалідністю;
діти з родин, що опинились у складних життєвих обставинах;
безпритульні діти;
діти, які живуть із ВІЛ/СНІД;
діти-сироти;
діти з дислексією (порушення, за якого людині важко читати), дисграфією (порушення, за якого людині складно писати) чи дискалькулією (порушення, виражене в нездатності людини до рахунку, розв’язання математичних задач);
діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Дитина, яка на деякий час випала з освітнього процесу через хворобу чи інші причини, теж стає дитиною з особливими освітніми потребами, бо може потребувати додаткового часу, аби наздогнати однолітків.

БЕЗБАР’ЄРНА МОВА:

Для безбар’єрної мови є таке просте правило, яке звучить так: «Спочатку говоримо про людину, а не про її риси». Тобто у фразах та висловах спочатку згадуйте людину, а далі вже її ознаки, якщо це потрібно.

Наприклад, людина з інвалідністю, людина з ДЦП, людина з синдромом Дауна. Якщо ж ми говоримо, наприклад, «інвалід», ми по суті знеособлюємо людину, зводимо її особистість до якоїсь однієї характеристики. Але насправді ж це не так.

Усі ми значно більше, ніж якась одна ознака.

РІВНІСТЬ:

Стосовно концепції рівності вирує багато дискусій. Дехто каже, що люди апріорі не можуть бути рівними, бо вже народжуються різними за набором характеристик, статтю, кольором шкіри тощо. У цьому і полягає різноманіття. Але воно не має стати на перешкоді розвитку потенціалу та якісному життю людини. Тож під рівністю мають на увазі те, що у кожної людини мають бути забезпечені рівні права і можливості в реалізації цих прав: навчатися, працювати, відпочивати, вступати в шлюб (якщо вона того хоче) тощо.

Наприклад, внутрішньо переміщені особи, які через військові дії були вимушені залишити свої домівки, досі відчувають нерівність — зокрема труднощі із вирішенням житлових питань. Часто такі люди стикаються з дискримінацією з боку орендарів: ті або відмовляються здавати житло, дізнавшись про їхній статус, або необґрунтовано завищують ціни тощо.

СКЛАДОВІ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ:

Чи задумувалися ви, з якими труднощами стикаються батьки маленьких дітей? Наскільки складно підтягнути дитячий візочок сходами одній людині без сторонньої допомоги, зайти з ним до магазину, де немає пологого входу чи пандуса, або у транспорт без спеціального пониження? Про цю проблему ми не замислюємось, поки самі не стаємо батьками чи поки в нашому близькому оточенні не з’являються діти. Усі ці сходинки, бордюри та високі пороги — це все бар’єри, які не дозволяють батькам чи опікунам вільно пересуватися з маленькими дітьми. Це також перепони, що ускладнюють пересування людям з інвалідністю, для яких більшість українських міст і сіл є архітектурно недоступними, а також людям старшого віку й іншим представникам маломобільних груп населення.

Є бар’єри ось такі — фізичні, просторові. Але є бар’єри економічні та освітні, коли у людини немає можливостей отримати гідну роботу чи доступ до якісної освіти через те, що вона якось відрізняється. Є бар’єри у ставленні до людини через певні ознаки (вік, стать, колір шкіри, мова), коли вона відчуває своє виключення із соціуму і не має можливості реалізувати свої амбіції та громадянські права.

Усі ці бар’єри шкодять не тільки певній групі людей, вони шкодять усьому суспільству. Адже ми втрачаємо величезний потенціал, відмовляючись взаємодіяти з різними людьми, у кожного з яких свій унікальний досвід. Втрачений потенціал — це втрачені можливості для всіх нас. Саме тому безбар’єрне та відкрите суспільство, де кожен відчуває, що до нього ставляться з повагою попри будь-які ознаки й статуси, і знає, що у нього є рівний доступ до можливостей, має перспективи для розвитку.

Тренінгові заходи, що плануються на 2023-2024 рік

Тренінг адаптивності для першокурсників (захід орієнтований поліпшити та прискорити процеси адаптації та навчання в групі студентів першого курсу, а також прийняття нових соціальних ролей);
Тренінг «Самопрезентація, ефективне резюме» (захід орієнтований на вивчення структури резюме, правила складання резюме, практичні кейси із зазначеної теми та практичний психологічний інструментар самопрезентації як через резюме, так і вербальними методами);
Тренінг “Я - успішний ” (захід орієнтований на формування розуміння у здобувачів освіти понять успіху, цілепокладання, мотивації та інших; розвиток навички оцінювання власних ресурсів та вміння грамотного розподілу й застосування цих ресурсів, вивчення стратегій досягнення успіху);
Тренінгова зустріч “Техніки тайм-менеджменту або як Встигнути все” (захід орієнтований на надання практичних кейсів використання тайм-менеджменту; основи планування та ефективного розподілу часу);
Психотерапевтична зустріч «Техніки управління емоціями» (захід орієнтований на діагностику психоемоційного стану здобувачів освіти, опанування технік подолання негативних емоцій, самодіагностику неадаптивних емоційних станів та ідентифікацію власних патернів емоцій; навчання вербальному прояву емоцій);
Тренінг “Побачення" з HR або Як пройти успішно співбесіду” (захід орієнтований на надання практичних кейсів та навичок спілкування з рекрутерами, правила проходження вдалої співбесіди, підготовки до співбесіди, аналізу різнопланових питань на співбесіді та програвання типових ситуацій під час співбесіди);
Тренінг “Job-сайти: як не загубитися та швидко знайти потрібне” (захід орієнтований на вивчання структури Job-сайтів, правил користування та роботи з ними, аналіз вакансій, розміщення резюме та пошук необхідної інформації);
Вебінар «Працевлаштування студентів із інвалідністю» (захід орієнтований на виховний вплив, формування поняття толерантного спілкування, формування впевненості в собі та вміння презентувати себе потенційному роботодавцю студента з інвалідністю).

СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ:

Виховання студентської молоді є "ядром" вирощування української еліти, тому йому приділяється особлива увага.

Майбутнє нашого народу залежить від змісту цінностей, що закладаються як орієнтири молодих людей, та від того, якою мірою духовність стане основою їх життя. Виховна робота, що проводиться у ЗВО за межами аудиторії, забезпечує актуалізацію теоретичних знань студентів, спрямовує їх у практичну площину, звертає увагу молоді на найгостріші соціальні проблеми сьогодення, формує їх соціальну зрілість. Метою виховання є формування цiлiсної i гармонійно розвиненої особистості з високою національною самосвiдомiстю. Така особистість – це насамперед громадянин української держави, її патріот, гуманіст, для якого пріоритетом є загальнолюдські й загальнодержавні цiнностi, це людина з добротною фаховою підготовкою і широким світоглядом, розвинутим інтелектом, належним рівнем загальної, політичної та правової культури.

Студентське самоврядування Університету «Україна» – це захист прав та інтересів студентів, а також створення можливостей для гармонійного інтелектуального і творчого розвитку студентства. Студентське самоврядування в університеті функціонує з метою гармонійного розвитку особистості студента, виявлення у нього організаційних здібностей та творчого потенціалу, формування високопрофесійних та організаторських навичок майбутнього спеціаліста.

Ольга Мацюк,

начальник відділу організації виховної роботи

Інклюзивне освітнє середовище – це сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання та розвитку здобувачів освіти, для ефективної професійної діяльності працівників закладу вищої освіти, для надання якісних освітніх та інших послуг особам незалежно від їхньої приналежності до закладу освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Діяльність закладу вищої освіти щодо створення інклюзивного освітнього середовища має ґрунтуватися на таких принципах:

повага до притаманного людині достоїнства, її особистої самостійності, зокрема свободи робити власний вибір, і незалежності;
рівність можливостей;
рівність чоловіків і жінок;
формування толерантності та взаєморозуміння в освітньому середовищі, відсутність дискримінації;
відкритість та гнучкість освіти, здатність швидко реагувати на зміни та виклики, повне й ефективне залучення до освітнього процесу;
повага до особливостей осіб з особливими освітніми потребами та/чи інвалідністю і прийняття їх як компонента людської різноманітності й частини людства;
забезпечення архітектурної, інформаційної, освітньої та соціальної доступності освітнього середовища;
повага до здібностей осіб з особливими освітніми потребами та/чи інвалідністю і забезпечення їх права зберігати свою індивідуальність;
інноваційність, аналіз, пошук та впровадження кращих підходів в інклюзивній практиці;
дотримання стандартів якості освітніх послуг та науково-методичного забезпечення;
узгодженість та скоординованість дій підрозділів та учасників освітнього процесу;
безперервність та наступність інклюзивної освіти на всіх рівнях освіти;
індивідуалізація навчання та гармонійний розвиток особистості;
залучення до суспільного життя, соціалізація, підготовка до професійної діяльності.

Створення інклюзивного освітнього середовища, застосування принципів універсального дизайну та розумного пристосування, що забезпечує доступність та різноманітність, відповідає потребам кожного учасника освітнього процесу, є невід’ємною складовою системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.

Основні компоненти інклюзивного освітнього середовища:

фізичний простір закладу освіти, що включає передусім доступність усієї інфраструктури на території, наявність доступної та зрозумілої інформації про розташування будівель, приміщень та підрозділів закладу освіти;
освітній (діяльнісний) простір, що включає умовне зонування території за видами діяльності (організація осередків діяльності різного спрямування: освітньої, практичної, професійної, спортивної, мистецької, дозвілля тощо), забезпечення необхідними навчальними матеріалами та відповідними меблями, устаткуванням, засобами;
соціальне середовище – створення умов для ефективної взаємодії усіх учасників освітнього процесу з урахуванням їх індивідуальних особливостей: між здобувачами, між здобувачами та науково-педагогічними (педагогічними) працівниками, між учасниками освітнього процесу та іншими заінтересованими сторонами (роботодавцями, громадськими організаціями та їх об’єднаннями тощо); розширення присутності закладу вищої освіти в справах громади, регіону (розвиток неформальної освіти та освіти дорослих, надання додаткових освітніх, та інших послуг тощо);
організація діяльності закладу освіти в часовому вимірі (гнучкі графіки роботи (діяльності)).

Організація фізичного та освітнього простору має забезпечувати принципи універсального дизайну та розумного пристосування до потреб кожного, хто перебуває в закладі або на його території:

рівність і доступність у використанні;
гнучкість використання;
простота та інтуїтивно зрозуміле використання;
легке сприйняття інформації та її доступність;
терпимість до помилок;
мінімізація фізичних зусиль;
наявність необхідного розміру та простору для доступу та використання.

Одним із важливих принципів універсального дизайну є доступність, яка передбачає архітектурну, транспортну, інформаційну доступність, зокрема доступність інформаційно-комунікаційних технологій та систем, інших освітніх послуг.

Основними елементами забезпечення архітектурної доступності є приведення території закладу вищої освіти, будівель, споруд та приміщень у відповідність з вимогами державних будівельних норм, стандартів та правил. У разі коли наявні будівлі, споруди та приміщення закладів вищої освіти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, здійснюється їх розумне пристосування з урахуванням універсального дизайну.

Шляхами реалізації доступності (фізичної/архітектурної та інформаційної) є:

доступність прилеглої території до будівлі закладу освіти (шляхи руху, зона паркування транспорту);
безбар’єрний вхід (входи, виходи, сходи, пандуси);
безперешкодний рух у приміщеннях (коридори, ліфти, підйомники, позначення, піктограми);
пристосування приміщень (шляхів руху, загальних і санітарних приміщень, рекреаційних зон);
можливість вільно отримувати інформацію про заклад вищої освіти й освітні послуги, що надаються, у різних форматах (збільшений шрифт, шрифт Брайля, електронний формат тощо);
вільна навігація (орієнтування) у закладі вищої освіти та прилеглою територією.

У разі, коли наявні будівлі та приміщення закладу вищої освіти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, здійснюється їх:

розумне пристосування з урахуванням принципів універсального дизайну;
забезпечення здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами у закладах освіти необхідними спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку згідно з типовим переліком, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 23.04.2018 № 414, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.05.2018 р. за № 582/32034;
забезпечення необхідними навчально-методичними матеріалами та інформаційно-комунікаційними технологіями для організації освітнього процесу;
застосування в освітньому процесі найбільш прийнятних для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами методів і способів спілкування, у тому числі української жестової мови, шрифту Брайля;
забезпечення доступності інформації в різних форматах (шрифт Брайля, збільшений шрифт, електронний формат та інші).