Набокова Анна Сергіївна
Набокова Анна Сергіївна -
випускниця Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій, Голова Правління областного благодійного фонду «Розвиток майбутнього»: про професійне становлення
Професійне становлення наших випускників
Набокова Анна Сергіївна у 2005 році вступила до Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» на спеціальність – соціальна робота. З першого курсу навчання почала 
відвідувати школу-волонтерів на базі Мелітопольського ЦССДМу і працювала з такими категоріями клієнтів, як засуджені, багатодітні, школярі, інваліди і т.д.
У 2008 році влаштувалась соціальним працівником до благодійного фонду «Квітка життя», діяльність якого була спрямована на покращення життя ВІЛ-інфікованих людей. Перший досвід роботи Анни був орієнтований на соціальну і психоемоційну допомогу людям, які знаходились на останній стадії хвороби – СНІД. Упродовж діяльності у Фонді вона працювала в різноманітних напрямах соціальної роботи: консультування, профілактика, проведення інформаційних занять, соціальний супровід та багато іншого.
З 2010 року почала працювати у громадській організації «Сяйво надії», специфікою якої було сприяння в лікуванні тяжкохворих дітей та надання гуманітарної допомоги дітям-сиротам.
А вже в 2012 році, разом із командою однодумців, Анна стала засновником власного Запорізького областного благодійного фонду «Розвиток майбутнього», в якому займає посаду Голови Правління. Діяльність фонду охоплює практично всі сфери соціальної роботи, а завдяки багаторічному досвіду співробітників надає кваліфіковані послуги і реалізує важливі соціальні проекти.
Теперішнім і майбутнім студентам Анна бажає: «Я – представник нового покоління благодійників і самостійно досягла того, що зараз маю. Як відповідальна людина я повністю віддана роботі і вважаю, що зробила вірний вибір у професії. Але найголовніше у моєму житті це – родина, і тому кожну вільну хвилину я присвячую саме їй! Отже, якщо у вас є мета, ви обов’язково її досягнете, головне: не сидіти, склавши руки».
