Білоус Андрій
Спеціальний приз - учаснику, який, не дивлячись на тяжку хворобу, досяг значних успіхів у творчості
З 10 по 12 грудня 2004 року в місті Києві пройшов другий студентський фестиваль творчості "Сяйво надій" Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" за підтримки Всеукраїнської громадської організації "Гаудеамус", а також Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді.
До участі у фестивалі допускалися колективні й індивідуальні творчі роботи в таких номінаціях: Літературна, Музична, Художня, Країна фантазій, Фотографія, Спортсмен року, Науковець року, Авторська пісня, Танцювальні ритми, Пісенний вернісаж, Виконавче мистецтво, Дизайнерське мистецтво та Декоративно-прикладне мистецтво.
На фестиваль вже другий рік з'їжджаються студенти з усіх міст України, де відкрито філії Університету "Україна".
Конкурс проходив у два етапи - конкурсна програма та гала-концерт. Пам’ятним стане цьогорічний фестиваль для сумчанина Андрія Білоуса. Цей хлопець, незважаючи на недугу, намагається жити повнокровним життям. Майбутній правник віршує, фотографує, виступає з науковими доповідями. Із хвилюванням і радістю студенти Сумської філії довідалися, що переможцем у номінації "Літературна" 2004 року став студент ІІІ курсу заочного відділення, волонтер Охтирського міського центру соціальних служб для молоді Білоус Андрій. Він прочитав свій вірш "Із правдою в серці".
Андрію були вручені грамоти від Президента Університету "Україна" П.М. Таланчука, медаль і Гран-прі у номінації "Літературна". Цього року Національною асамблеєю інвалідів України та її Головою, Валерієм Сушкевичем, заснована ще одна нагорода — учаснику, який, не дивлячись на тяжку хворобу, досяг значних успіхів у творчості. Голова Національної асамблеї інвалідів України В.М. Сушкевич, котрий, попри зайнятість депутатськими й іншими справами, два дні брав участь у фестивалі, подарував спеціальний приз – путівку до міжнародного оздоровчого центру. Тут її власник зможе не тільки відпочити, а й пройти повний курс реабілітації.
Із правдою в серці
Із правдою в серці
На втомлену землю вже падає ніч,
П'є жадібно світло фонарних стовпів.
І вітер відносить хмаринку, мов річ,
Її десь покине між інших світів.
Між різних вогнів теж залишився я,
І на перехресті будую свій дім,
Якщо ніч не пройде, не буде і дня.
Залишу я все так, як є - на потім.
Розставить все ранок, як слід, по місцях,
І думки, нарешті, прийдуть до ладу.
До того стовпа, що стоїть у цвяхах,
Крізь сніг і негоди я босим іду.
Людина незламна, як вільна вона,
І зможе вона всіх вершин досягти,
Свобода і Воля, і Правда одна!
Із правдою в серці так легко іти.