Корпанюк Микола Павлович
Корпанюк Микола Павлович
Микола Павлович Корпанюк пробуджує у студентів бажання до самовдосконалення і розвитку
(творчий портрет)
Був погожий осінній ранок. За вікном виблискували ледь позолотілі листочки. Сама природа сприяла пробудженню життєвих сил. За вікном було чути дзвінкий сміх школярів, які гуртом ішли до школи. День обіцяв бути хорошим.
В один із таких ранків я збиралася їхати на заняття до університету. Саме так: я вже більше не школярка, хоча зі школою прощатися було дуже тяжко, а студентка Університету «Україна». Навчаюся в Інституті філології та масових комунікацій на спеціальності «Українська мова та література». Сьогодні у мене перша пара і знайомство з новим викладачем, який викладатиме у нас дисципліну «Історія української літератури».
Зайшовши до аудиторії, була здивована тим, що викладач уже був за кафедрою (хоча я і приїхала за п'ятнадцять хвилин до початку пари) і монотонно перебирав якісь пожовклі й трохи пошарпані папірці. Це був чоловік літнього віку, середнього зросту, ретельно виголений із ретельно зачесаним волоссям. Вигляд він мав дуже охайний. Кожен його порух – поважний і стриманий. На нас, студентів, він дивився трохи зверхньо, якимось оцінюючим поглядом.
Перші відчуття, які викликала ця людина, – страх і повага. Важко було визначити, який він насправді: чи суворий чи тільки хоче здаватися таким, а може за його впевненою поведінкою і манерами прихована зовсім іншого типу людина. Як пізніше ми дізналися, нам викладав доктор філологічних наук, професор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Микола Павлович Корпанюк.
Микола Павлович – тип того викладача, який понад усе ставить знання студентів. Якось на іспиті він сказав: «Як не знаєте, то краще не вигадуйте». Я думаю, це свідчення того, що основним доказом для нього є факт, який має наукове обґрунтування. Отримати схвалення від цієї людини було дуже важко, оскільки професор вирізнявся високою вимогливістю до студентів. Він був переконаний, що треба постійно дізнаватися про щось нове, розширювати свої горизонти і ніколи не зупинятися на досягнутому. На його парах треба було володіти матеріалом або орієнтуватися в ньому – іншого не дано. Його манері викладання притаманна науковість, обґрунтованість. Виклад матеріалу чіткий, лаконічний, послідовний. Викладач добре володіє аудиторією.
Варто зазначити, що окрім викладацької діяльності, Корпанюк М.П. широко відомий у суспільних колах. Він пише і видає підручники для студентів і викладачів («Слово. Хрест. Шабля», «Українська література: методичні рекомендації»), є автором монографії «Історія українського письменства X–XVIII століття» і більше 100 наукових статей.
Образ цього викладача я запам'ятала на все своє життя. Це надзвичайно вихована, культурна й освічена людина, яка має неймовірну здатність лише своїм виглядом пробуджувати у студентів бажання до самовдосконалення і розвитку.
Абакумова Аліна,
студентка 3 курсу спеціальності «Українська мова та література».
Університет «Україна» (денне відділення, м. Київ)
