Політика університету у сфері якості

Забезпечення якості освіти належить до основних засад державної політики у сфері освіти. Створення системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти (внутрішньої системи забезпечення якості освіти) в Університеті регламентується нормами Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту» та вимогами стандартів освіти. Ці акти визначають, що одним із основних обов’язків керівника закладу освіти є забезпечення функціонування системи забезпечення якості освітньої діяльності та освіти, яка має включати:

– Стратегію розвитку Університету та його структурних підрозділів, із визначеними напрямками підвищення якості освіти та розподілом повноважень щодо забезпечення якості між усіма учасниками освітнього процесу;

– процедури забезпечення якості освіти та їх закріплення за певними структурними підрозділами Університету;

– систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання науково-педагогічної (педагогічної) діяльності науково-педагогічних та педагогічних працівників;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Університету;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

– забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом в Університеті та моніторингу його стану як засобу забезпечення зворотного зв’язку;

– інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або нормативно-правовими актами Університету.

Основні засади функціонування системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти визначені у Статуті та Стратегії розвитку Університету.

Метою системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти є створення та підтримка умов для якісної підготовки конкурентоспроможних на ринку праці висококваліфікованих фахівців відповідного рівня, здатних до ефективної професійної діяльності і готових до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності.

Європейські стандарти забезпечення якості передбачають побудову трирівневої системи забезпечення якості:

• внутрішнього забезпечення якості у закладах освіти;
• зовнішнього забезпечення якості освіти;
• забезпечення якості у діяльності агенцій із зовнішнього забезпечення якості.

До основних завдань системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти належать:

1) розроблення внутрішніх організаційних процедур та процесів забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти за підтримки та відповідальності всіх учасників освітнього процесу;

2) формування єдиного розуміння критеріїв якості освітньої діяльності та якості освіти Університету, способів їх оцінювання на засадах міжнародного виміру;

3) формування системи індикаторів, які дозволяють оцінити й підтвердити якість освітнього процесу;

4) збір, аналіз та інтерпретація інформації про якість освітнього процесу;

5) здійснення постійного самоаналізу та визначення детермінант впливу на якість освітньої діяльності, прогнозування та упередження негативних змін у якості освіти;

6) підтвердження репутації Університету як надійного провайдера високоякісних освітніх послуг.

Основні принципи, процедури та індикатори забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Університеті, розподіл обов’язків щодо забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Університеті між структурними підрозділами Університету, між учасниками освітнього процесу визначені Положенням про систему забезпечення якості підготовки здобувачів освіти.

Ключовими принципами функціонування системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Університеті є:

– студентоцентризм (модель розвитку освіти, за якої студент з об’єкта перетворюється на суб’єкт освітньої діяльності, тобто на активного учасника освітнього процесу);

– системність та систематичність;

– комплексність та універсальність;

– транспарентність (інформаційна відкритість, прозорість діяльності закладу освіти);

– об’єктивність (доброчесне оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти);

– залучення всіх зацікавлених осіб;

– субсидіарність (узгодження делегованих повноважень і відповідальності).

Формування та реалізація політики із забезпечення якості є пріоритетним завданням Університету.

Основні засади системи забезпечення якості викладені в Положенні про систему забезпечення якості підготовки здобувачів освіти. В основу запропонованих стандартів і рекомендацій щодо внутрішнього забезпечення якості в Університеті покладено такі основні принципи:

1)        Університет несе основну відповідальність за якість наданих освітніх послуг і за те, як ця якість забезпечується;

2)        ключова важливість автономії закладу освіти, збалансована усвідомленням того, що автономія несе із собою дуже серйозну відповідальність;

3)        процеси забезпечення якості мають використовуватися задля підвищення ефективності роботи закладу освіти;

4)        створення культури якості в закладі освіти має отримувати всіляку підтримку;

5)        розроблення процесів, за допомогою Університет зможе демонструвати свою відкритість та підзвітність;

6)        Університет має демонструвати свою якість як на національному, так і на міжнародному рівні.

Європейські стандарти і рекомендації передбачають:

1. Визначення політики і пов’язаних із нею процедур, які мають забезпечувати якість і стандарти навчальних програм та дипломів; розроблення і впровадження стратегії постійного підвищення якості. Стратегія, політика і процедури повинні мати офіційний статус і бути доступними для широкого загалу, передбачати участь усіх суб’єктів освітнього процесу, в тому числі студентів (студентських організацій) та інших зацікавлених сторін у процесі забезпечення якості.

Програмна заява щодо політики забезпечення якості включає:

• співвідношення між викладанням і науково-дослідною роботою у закладі;
• стратегію закладу щодо якості і стандартів;
• організацію системи забезпечення якості;
• відповідальність кафедр/циклових комісій, навчально-виховних та інших підрозділів й осіб за забезпечення якості;
• способи втілення політики, її моніторингу та перегляду.

2. Затвердження, моніторинг та періодичний перегляд програм підготовки, що передбачає:

• ретельність у розробці програм із чітко сформульованими очікуваними навчальними результатами із забезпеченням їх актуальності та попиту на них;
• формальні процедури затвердження програм органом, який не здійснює підготовку за цією програмою;
• наявність відповідних навчальних ресурсів;
• моніторинг успішності та досягнень здобувачів освіти;
• регулярний перегляд програм (за участі зовнішніх експертів);
• регулярне спілкування з роботодавцями, представниками ринку праці;
• участь здобувачів освіти у діяльності із забезпечення якості.

3. Оцінювання здобувачів освіти, що передбачає послідовне використання оприлюднених критеріїв, правил і процедур.

Процедури оцінювання здобувачів освіти мають відповідати таким вимогам:

1)    здатність визначити, наскільки досягнуто запланованих навчальних результатів та інших цілей програми;

2)    забезпечення діагностичності всіх видів контролю;

3)    оприлюднення методів оцінювання очікуваних результатів навчання і чітких критеріїв оцінювання;

4)    розміщення здобувачем освіти матеріалів своєї навчальної діяльності на вебресурсах Університету у відкритому доступі;

5)    чітке регулювання всіх можливих ситуацій при проведенні оцінювання здобувачів освіти;

6)    відповідна і належна кваліфікація екзаменаторів;

7)    наявність адміністративних перевірок, які встановлюватимуть точність здійснення встановлених процедур.

4. Забезпечення якості викладацького складу, що передбачає наявність в Університеті певних процедур і критеріїв, які забезпечуватимуть відповідну кваліфікацію і високий фаховий рівень науково-педагогічних працівників. Ці процедури повинні використовуватися для відбору та призначення на посаду науково-педагогічних працівників, які відповідають визначеним критеріям. Науково-педагогічні працівники повинні мати доступ до інформації про те, як оцінюється їхня робота. Мають бути створені умови і можливості для вдосконалення фахової майстерності і підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та атмосфера, в якій цінуються їхні професійні якості.

5. Наявність навчальних ресурсів та підтримки здобувачів освіти, що мають бути достатніми і відповідати програмам, які пропонує Університет, здатними реагувати на відгуки здобувачів освіти.

6. Наявність інформаційної системи закладу освіти. Заклад освіти має гарантувати, що він збирає, аналізує і використовує відповідну інформацію для ефективного управління програмами підготовки та іншою діяльністю. Інформаційна система, яка забезпечує моніторинг якості, має відображати:

1)    досягнення здобувачів освіти та показники їхньої успішності;

2)    можливості випускників Університету влаштуватися на роботу та результати працевлаштування;

3)    задоволення здобувачів освіти програмами підготовки;

4)    ефективність роботи науково-педагогічних працівників;

5)    характеристики студентського складу та науково-педагогічних працівників;

6)    наявні навчальні ресурси;

7)    ключові показники діяльності закладу освіти.

7. Публічність інформації, що передбачає регулярне оприлюднення найсвіжішої, неупередженої та об’єктивної інформації – як кількісної, так і якісної – щодо пропонованих програм підготовки, очікуваних результатів, кваліфікацій, процедур викладання, навчання та оцінювання результатів тощо.

Університетська система забезпечення якості включає такі складові:

1)        конкурсний відбір здобувачів освіти на програми навчання за кожним рівнем освіти;

2)        проведення вхідного президентського контролю якості залишкових знань із визначальних для спеціальності дисциплін із програми попередньої освіти (середньої школи, кваліфікованого робітника, фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра) вступників до Університету;

3)        проведення проміжної атестації здобувачів освіти (модульного контролю);

4)        проведення семестрового контролю;

5)        аналіз результатів вхідного президентського контролю, проміжної атестації та семестрового контролю на кафедрах/у циклових комісіях і вчених/методичних радах навчально-виховних підрозділів;

6)        проведення випускної атестації здобувачів освіти;

7)        аналіз результатів випускної атестації на випускових кафедрах/у циклових комісіях і вчених/методичних радах навчально-виховних підрозділів;

8)        статистичний аналіз результатів усіх видів контролю з обговоренням на засіданні Науково-методичної ради Університету;

9)        експертиза рукописів підручників і навчальних посібників методичними комісіями навчально-виховних підрозділів;

10)     аналіз результатів прийому здобувачів освіти на програми магістерської підготовки та підготовки докторів філософії;

11)     проведення щорічного президентського контролю якості залишкових знань здобувачів освіти 1-4 курсів, який охоплює такі навчальні дисципліни: вища математика (для технічних спеціальностей), інформатика, іноземна мова, професійно-орієнтовані навчальні дисципліни, фахові навчальні дисципліни, а також вибіркову експертну оцінку захищених атестаційних робіт;

12)     регулярне відвідування відкритих занять згідно Положення про проведення та оцінювання відкритих занять науково-педагогічних працівників Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», затверженого наказом від 15.10.2019 р. №134;

13)     визначення щорічного рейтингу кожного науково-педагогічного працівника та запровадження управління кадровим складом кафедр/циклових комісій із урахуванням цих рейтингів;

14)     затверджені вимоги до кафедр/циклових комісій і рівня наукової та професійної активності науково-педагогічних і педагогічних працівників.