Професійний розвиток працівників
Система підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників
Університет забезпечує необхідний рівень кваліфікації науково-педагогічних (педагогічних) працівників шляхом:
– формулювання чітких вимог щодо змістовних компонентів посади, зокрема щодо здатності й готовності кандидата розвивати відповідні актуальні та пріоритетні наукові напрями досліджень, налагоджувати міжнародну співпрацю та/або брати у ній участь, налагоджувати трансфер знань та технологій під час оголошення конкурсу на посаду науково-педагогічного працівника;
– організації періодичного оцінювання професійної компетентності та якості викладання (у тому числі здобувачами освіти);
– стимулювання професійного розвитку науково-педагогічних і педагогічних працівників, спонукання їх до наукової та/або інноваційної діяльності;
– сприяння (організаційного, інформаційного, фінансового) академічній мобільності науково-педагогічних та педагогічних працівників;
– створення умов для підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників.
Положення про підвищення кваліфікації (стажування) педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», введене в дію наказом президента Університету від 27.12.2019 р. №202, визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників Університету.
Основними видами підвищення кваліфікації є:
- навчання за програмою підвищення кваліфікації;
- стажування;
- участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
Підвищення кваліфікації – це набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань. Стажування – це набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань.
Окремі види діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти, а також участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо), що провадилася поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти, можуть бути визнані як підвищення кваліфікації.
Для забезпечення підвищення кваліфікації працівників необхідно виконати завдання з:
- удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань з урахуванням вимог відповідного професійного стандарту (в разі його наявності);
- набуття особою досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності та/або професії, та/або займаної посади;
- формування та розвитку цифрової, комунікаційної, медійної, мовленнєвої компетентностей тощо;
- формування уявлень про психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки (для науково-педагогічних і педагогічних працівників);
- створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливостей (специфіки) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
- розвитку управлінської компетентності (для керівників структурних підрозділів Університету та їх заступників);
- унормування обсягу та змісту підвищення кваліфікації працівників відповідно до поточних та перспективних проблем Університету і галузі освіти;
- мотивування працівників до самовдосконалення та самореалізації у професійній діяльності;
- розвитку інноваційного мислення, творчої ініціативи;
- освоєння сучасних інноваційних технологій реалізації змісту навчання, що передбачає його диференціалізацію, індивідуалізацію, впровадження дистанційних технологій навчання (для науково-педагогічних і педагогічних працівників);
- здійснення неперервної освіти в умовах сучасного розвитку науки, освіти, глобального розвитку суспільства.
Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників установлюється в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або кредитах ЄКТС із урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи за накопичувальною системою, але не більше ніж 30 годин або 1,5 кредиту ЄКТС на рік.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники Університету підвищують свою кваліфікацію згідно з цим Порядком не рідше одного разу на п’ять років.
Обсяг підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої і післядипломної освіти протягом п’яти років не може бути меншим ніж шість кредитів ЄКТС.
За рахунок коштів, передбачених у кошторисі Університету, здійснюється фінансування підвищення кваліфікації в обсязі, встановленому законодавством, і відповідно до плану підвищення кваліфікації:
- педагогічних та науково-педагогічних працівників, які працюють в Університеті за основним місцем роботи;
- педагогічних та науково-педагогічних працівників, які забезпечують надання загальної середньої освіти, працюючи за сумісництвом у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти.
Самостійне фінансування підвищення кваліфікації здійснюється:
- педагогічними і науково-педагогічними працівниками Університету, які працюють ньому за основним місцем роботи і проходять підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації Університету;
- іншими особами, які працюють в Університеті на посадах педагогічних або науково-педагогічних працівників за суміщенням або сумісництвом.
Матеріали щодо підвищення кваліфікації співробітників
Заповнення додатка до диплома європейського зразка фахового молодшого бакалавра
Заповнення додатка до диплома про вищу освіту європейського зразка
