Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
+38-067-242-71-34
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Боротьба з тероризмом

    Правову основу боротьби з тероризмом в Україні становлять Конституція України (254к/96-ВР), Кримінальний кодекс України (2341-14), Закон «Про боротьбу з тероризмом», інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977 р. (994_331), Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997 р. (995_374), Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999 р. (995_518), інші міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.

     

    Боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах:

    • законності та неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина;
    • комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів;
    • невідворотності покарання за участь у терористичній діяльності;
    • пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності;
    • поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом;
    • нерозголошення відомостей про технічні прийоми і тактику проведення антитерористичних операцій, а також про склад їх учасників;
    • єдиноначальності в керівництві силами і засобами, що залучаються для проведення антитерористичних операцій;
    • співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з тероризмом.

     

    Потенційні загрози в Україні (як громадянам, так і інститутам державної влади):

    • диверсійні війни як засіб дестабілізації ситуації на території країни з боку окремих держав і антиукраїнських зарубіжних центрів;
    • екологічний тероризм як реакція на незадовільний стан довкілля на території України;
    • інформаційний тероризм як результат незахищеності інформаційного простору країни від негативного зовнішнього і внутрішнього впливу;
    • ядерний тероризм як наслідок стратегічного розташування України на шляху транзиту нелегальних поставок радіоактивних компонентів, матеріалів та ізотопів, а також наявності АЕС на території країни;
    • хіміко-бактеріологічний тероризм як результат низького рівня санітарного й епідеміологічного контролю, системи сертифікації товарів, що перевозяться через кордони, а також того, що Україна не має матеріально-технічної бази для ліквідації наслідків можливих епідемій;
    • державний тероризм, що сприймається не як втручання іншої держави у внутрішні справи України, а як засіб вирішення внутрішньополітичних, міжкланових конфліктів усередині держави;
    • збройна боротьба з метою реалізації політичних прав і свобод (політичних, етнічних, конфесійних тощо), до якої належить терористична діяльність повстанців (insurgents) проти військових, поліцейських об’єктів та органів влади.

     

    Головні передумови можливого виникнення і розвитку тероризму в Україні:

    1. Політична нестабільність.

    На думку окремих експертів, передумовою розвитку тероризму в Україні може стати криза "нестійкої" ідеології і державно-правової системи країни, коли з’являються різні опозиційні групи — політичні, соціальні, національні, релігійні, що ставлять під сумнів легітимність чинної влади і всієї системи управління. Якщо ці групи дійдуть висновку, що не зможуть добитися своєї мети законним шляхом, то можуть вдатися у своїй політиці до тероризму як засобу тиску на інститути влади і громадську свідомість.

    Одним з факторів політичної нестабільності може бути неможливість для значної частини громадян повноцінно реалізувати свої права і свободи, а також те, що існує мало ознак класичної демократії. А це обумовлюється недосконалістю українського законодавства, непрозорістю ухвалень політико-економічних рішень владними структурами, слабкістю інтелектуальної конкуренції та системного контролю за реалізацією ухвалених рішень, високим рівнем корупції в системі державної влади. Ці фактори можуть реально порушити систему суспільних зв’язків, а, отже, й створити "суспільство постійного ризику", при якому тероризм знаходитиме підтримку значної частини громадян.

    2. Існування конфліктів у релігійному середовищі.

    Релігійне піднесення в Україні зумовлюється недовірою до органів влади і політичних організацій, зниженням рівня життя значної частини громадян, втручанням іноземних релігійних центрів у внутрішнє церковне життя країни, а також іноземною релігійною експансією та радикалізацією як традиційних, так і нетрадиційних конфесій. На території України релігійний тероризм можливий у трьох формах: як вирішення спірних питань у сфері власності, як варіант підтримки і поширення ідеології у низці регіонів України, як масові суїциди з боку деструктивних релігійних культів.

    3. Незадовільний стан екології, що створює передумови для виникнення екологічного тероризму.

    4. Міжкланові конфлікти — в умовах регіонального поділу України окремі фінансово-промислові групи та політичні сили за допомогою проявів тероризму й сепаратизму прагнуть вирішувати питання політико-економічного характеру, дестабілізуючи ситуацію в регіонах, підконтрольних політичному опонентові.

    1. Низький рівень медичного обслуговування, санітарного, епідеміологічного контролю зумовлює можливість проведення на території України терористичних актів з використанням хіміко-бактеріологічної зброї. За оцінками спеціалістів, Україна сьогодні неспроможна ефективно боротися з виникненням більше як 4 вогнищ епідемій у містах з населенням понад 1 мільйон чоловік.

    6. Висока концентрація об’єктів підвищеної небезпеки, які потребують капітального ремонту, автоматично звертають на себе увагу терористичних груп і організацій як об’єкти посягання. За оцінками деяких експертів, такими можуть бути дніпровський каскад ГЕС, АЕС, комплекси хімічної промисловості, склади боєзапасів Міністерства оборони, сховища отруйних речовин та низка інших об’єктів.

    7. Етнічні протиріччя в окремих регіонах України можуть спровокувати акти тероризму, спрямовані на дискримінацію окремих етнічних груп, обстоювання прав етнічних меншин з боку їх радикальних представників та латентне втручання у ці конфлікти третіх країн, а також спробу змінити території компактного проживання деяких етнічних груп.

    8. Незахищеність інформаційного простору України може обумовити акти інформаційного тероризму в інтересах як внутрішньополітичних сил, так і інших країн, а також зарубіжних антиукраїнських центрів. Найслабкішими елементами в інфраструктурі України є телекомунікаційні вузли, центри супутникового зв’язку і канали міжнародного інформаційного обміну.

     

    Суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є:

    • Служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю;
    • Міністерство внутрішніх справ України;
    • Міністерство оборони України;
    • Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
    • Державний комітет у справах охорони державного кордону України;
    • Державний департамент України з питань виконання покарань;
    • Управління державної охорони України.

     

    Служба безпеки України здійснює боротьбу з тероризмом:

    • шляхом проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та припинення терористичної діяльності, у тому числі міжнародної;
    • збирає інформацію про діяльність іноземних та міжнародних терористичних організацій;
    • провадить у межах визначених чинним законодавством повноважень виключно з метою отримання упереджувальної інформації у разі загрози вчинення терористичного акту або при проведенні антитерористичної операції оперативно-технічні пошукові заходи у системах і каналах телекомунікацій, які можуть використовуватися терористами;
    • забезпечує через Антитерористичний центр при Службі безпеки України організацію і проведення антитерористичних заходів, координацію діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом відповідно до визначеної законодавством України компетенції;
    • здійснює досудове слідство у справах про злочини, пов'язані з терористичною діяльністю;
    • забезпечує безпеку від терористичних посягань установ України за межами її території, їх співробітників та членів їхніх сімей.

     

    Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

     

    Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

    Інформування громадськості про вчинення терористичного акту здійснюють керівник оперативного штабу або особи, уповноважені ним на підтримання зв'язків з громадськістю.

     

    Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів співробітничає в галузі боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з міжнародним тероризмом.

    Керуючись інтересами забезпечення безпеки особи, суспільства і держави, Україна переслідує на своїй території осіб, причетних до терористичної діяльності, у тому числі у випадках, коли терористичні акти або злочини терористичної спрямованості планувалися або були вчинені поза межами України, але завдають шкоди Україні, та в інших випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

     

    Список літератури

    1. Біленчук П.Д., Гавловський В.Д., Романюк Б.В.та ін. Комп’ютерна злочинність: суперхакери і кіберполіцейські. –Київ: Атіка, 2002. –240 с.
    2. Біленчук П.Д., Гуцалюк М.В., Кравчук О.В., Козир М.В.Комп’ютерний тероризм: суперхакери, кібер-терористи, кібер-криміналісти. –Монографія / За заг. ред. П.Д. Біленчука. –Київ: Наука і життя, 2008. –291 с.
    3. Криміналістика. Підручник / За ред. П.Д. Біленчука. –Київ: Атіка, 2001. –544 с.
    4. Біленчук П.Д., Толочко О.Я., Кофанов А.В., Кобилянський О.Л.Україна-Франція: договірні основи взаємовідносин у гуманітарній та правовій сферах. –Навчальний посібник. –Київ: ННІПСК КНУВС, 2009. –78 с.
    5. Біленчук П.Д., Сав’юк О.В.Криміналістична характеристика терористичних актів // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: Тези доп. наук.-практ. конф.: У 2-х ч. –К.: НАВС України, 2002. –Ч. 2. –С. 130-133.
    6. Біленчук П.Д., Сав’юк О.В.Організований міжнародний тероризм: історія і сучасність // Тероризм і національна безпека Україна: Матер. міжнар. конф. –К.: НАВС України, 2003. –276 с. –С. 199-203.
    7. Біленчук П.Д., Козир М.В., Стеценко Ю.В.Засоби масової інформації і тероризм: віхи історії // Право і безпека, Науковий журнал, 2003. –No 2, 4. –С. 21-29.
    8. Біленчук П.Д., Кравчук В.В., Кравчук О.В., Кулик В.М.Сучасний тероризм: світові, вітчизняні та регіональні тенденції. –Навч. посіб. –Хмельницький: Хм.ЦНТЕІ, 2008. –212 с.
    9. Біленчук П.Д.Основи методики розслідування терористичних актів // Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів. –Навч. посіб. –К.: МАУП, 2007. –С. 360-398.

    10. Андрій Дорошенко. Терор і тероризм // Політика і час. - № 8-9, 2003.

     

    Повідомити про будь-які факти прибуття та перебування на території України підозрілих осіб, наміри здійснення сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності можна:

    Безкоштовний телефон довіри Служби безпеки України: 0-800-501-482.

    Електронна пошта: callcenter@ssu.gov.ua