Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
+38-067-242-71-34
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua
Група: Наукові заходи

Козацькому роду нема переводу

На сьогодні все більша увага приділяється національно-патріотичному вихованню дітей і молоді засобами козацької педагогіки. Нині, на 23 році незалежності, представники української педагогічної науки повною мірою усвідомлюють закономірність, сформовану ще Костянтином Ушинським: "...народ вимагає від свого виховання відтворення ідеалу в окремих особах", тобто відтворення загальнонаціонального ідеалу людини, ідеалу козака, лицаря в кожному українцеві.

В Університеті "Україна" нещодавно відбулася четверта міжнародна науково-практична конференція "Освітньо-виховні та патріотичні традиції українського козацтва у контексті слов’янських і загальноєвропейських цивілізаційних процесів". Конференція тривала два дні, з виїздом наступного дня у м. Вишневе. Кількість учасників, які були записані у програму з доповідями в перший день конференції, досягла 120. З вітальним словом виступив президент Університету "Україна", доктор технічних наук, професор, академік НАПН України П.М. Таланчук. Основні чотири напрямки, які розглядалися на конференції, – це український патріотизм як найпотужніший чинник єдності та консолідації нашого суспільства, героїко-патріотичне та ідейно-духовне виховання молоді на козацько-лицарських традиціях українського народу, козацька доба в історії України та Європи, сучасні технології практичної реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді України. Координатором цього заходу виступив директор Науково-освітнього центру патріотичного виховання молоді Університету «Україна» Юрій Мельничук.

"Ми віками були козаками", – полюбляв повторювати батько нашої нації, великий Кобзар, Тарас Шевченко. Оскільки в його роду три діди були козаками, у нього склався родовий козацько-лицарський генотип. Українське козацтво – це надзвичайний феномен. У нас є історія Запорізької Сечі, від якої пішли донські, терекські, уральські козаки. Козаки – це еліта нашого народу. "Наша справа славу здобувати та ворогів топтати, – говорили запорізькі козаки, – за око – два, за зуб – усі 32 зуба!".

Моральні якості українців споконвіку базувалися на цінностях, досягненнях нашої національної культури. Моральне виховання дітей із раннього віку своїми витоками виходить із традицій рідного народу. Першоджерелами української культури є рідна мова, фольклор, народні мистецтва, історія рідного краю, символіка та інші традиції українців. "Якщо молоде покоління буде глибоко знати і любити, шанувати свою рідну культуру в її вищих досягненнях, тоді підвищується його мораль, – у своєму виступі зауважив професор Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова Ю.Д. Руденко, – а це означає, що поглиблюється його духовність і практичний внесок в оздоровлення суспільства".

Цікаві та змістовні виступи відомого політика, голови Партії захисників Вітчизни Юрія Кармазіна, професора Державного університету телекомунікацій Б.А. Суся, заступника директора Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Д.Г. Омельченка, професора Софійського університету імені Климента Охридського Миколи Караіванова, професора Київського міжнародного університету І.П. Ющука, професора Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв М.Ю. Сікори, заступника голови Білгород-Дністровської районної ради ветеранів України В.Я. Тимофеєва, директора Донецького обласного центру туризму та краєзнавства Г.В. Колесника, заступника директора з виховної роботи та національно-патріотичного виховання комунального закладу Львівської обласної ради М.В. Набитовича та інших.

Молодь прагне наслідувати стійких патріотів лицарського гарту і чину, українських гетьманів, кошових отаманів, провідників національно-визвольного руху Петра Сагайдачного, Тараса Трясила, Івана Виговського, Івана Мазепу, Пилипа Орлика, керівників січових стрільців, вояків УПА Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Степана Бандери, Романа Шухевича та інших. Молодь має знати своїх героїв, щоб поважати історію свого народу, свій народ.

В освітянських закладах – від дитячих садочків до вищих навчальних закладів – велика увага приділяється патріотичному вихованню підростаючого покоління. Бо патріотичне виховання – це і виховання доброго серця у кожного учня, кожного студента. Видатні педагоги минулого вважали головним обов’язком батьків, вихователів, учителів, викладачів виховувати дітей і молодь патріотами рідної держави. Філософ і педагог Франції Мішель Монтень ще в ХVI ст. писав: "Людині, яка не засвоїла уроки добра, всі інші науки підуть на шкоду".

 

Лілія Золотоноша,

журналіст Університету «Україна»


Підрозділ: ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

до списку новин