23 травня 2023 року в стінах Університету «Україна» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Інклюзивний розвиток аграрного сектору економіки в контексті світової продовольчої безпеки періоду війни та повоєнної відбудови України» (в режимі онлайн та оффлайн), організатором якої були Інститут економіки та менеджменту і потужні наукові установи Національної академії аграрних наук України – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» та Інститут агроекології і природокористування.
Модератор конференції, Олександра Решмеділова, політолог, аналітик Фонду громадської дипломатії зазначила, що в умовах воєнного стану та потенційної можливості світової продовольчої кризи проведення такого заходу серед науковців, практиків та експертів з обговорення основних проблем і тенденцій розвитку вітчизняного агропромислового сектору економіки як критично важливого напряму повоєнної відбудови України надзвичайно важлива та актуальна подія.
З привітальним словом виступив Президент Університету «Україна», відомий вчений та громадський діяч Петро Таланчук. Він зазначив, що продовольча безпека світу є однією із найактуальніших проблем майбутнього життя людства, оскільки вона створює йому безпечне існування. В XXI столітті розпочалася заміна більшості деструктивних індустріальних технологій на екологічно чисті, у тому числі і в сільському господарстві. Природно, що цей процес породжує необхідність організації відповідної освітньої системи і наукових досліджень, які дозволять сформувати новий світогляд. В свою чергу, ці процеси вимагають розширення відповідного кадрового забезпечення, якому певною мірою сприятимуть також і інклюзивні технології навчанні. Університет «Україна» є флагманом таких технологій, оскільки протягом 25 років здійснює інклюзивну підготовку фахівців за різноманітними освітянськими галузями та спеціальностями.
Нині необхідно зазначити, що основними внутрішніми проблемами забезпечення ефективного агропромислового комплексу України є: руйнування і практично повне зникнення дрібного національного сільськогосподарського виробника, відсутність фермерства як соціального явища, низька якість продукції, що є наслідком слідкування обов’язкової сертифікації продуктів харчування, відсутність діючого механізму контролю з боку держави за виконанням технічних умов та, відповідно, складу виробленої продовольчої продукції. Високий рівень корупції, а також лобіювання великими агрохолдингами своїх інтересів на всіх рівнях державної влади дозволяє легко вирішувати проблеми з усіма контролюючими структурами, жодним чином не обмежуючи власні бізнес-інтереси.
Ще більшої актуалізації дана проблема набула внаслідок ведення повномасштабної війни на території України. Знищення внаслідок ракетно-артилерійських обстрілів сільськогосподарської техніки, зерносховищ, тваринницьких ферм, загибель стад сільськогосподарських тварин, шкода, завдана ґрунту від вибухів боєприпасів, мінування полів, блокування портів – все це створює неабиякі загрози не лише у сфері агробізнесу, а й, як наслідок, у сфері забезпечення продовольчої безпеки.
При чому, дані загрози є актуальними не лише для населення України, але й інших держав, зокрема країн Азії та Африки, які є імпортозалежними від поставок сільськогосподарської продукції національних виробників. Наша країна в цій ситуації відіграє для них пріоритетну роль, адже Україна стабільно входить до п’ятірки провідних світових експортерів зернових і зернобобових.
До привітального слова долучився і директор ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН України Юрій Лупенко, який підкреслив, що здоров’я людини, можливість реалізації її природного права на життя, а також стан демографічних процесів безпосередньо залежать від рівня продовольчої забезпеченості. Він підкреслив, що державна стратегія національної продовольчої безпеки повинна включати характеристику загроз продовольчої безпеки як сукупності наявних та потенційно можливих умов і факторів, що створюють небезпеку для життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави у продовольчій сфері для нашого народу з одного боку, і солідаризація зусиль світової спільноти для забезпечення світової продовольчої безпеки з іншого боку.
Першу дискусійну панель «Форми взаємодії держави і агробізнесу в умовах інклюзивної економіки та державне регулювання інклюзивного розвитку аграрного сектору економіки»
розпочав Заслужений працівник сільського господарства України, Президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко. Він навів низку проблем в аграрному секторі економіки, в тому числі, недоліки регулюючих функцій держави в законодавчому та виконавчому аспектах, проблеми дрібного сільгоспвиробника, порівняв існуючу практику європейської державної підтримки фермерства.
Підтримав попереднього виступаючого і наступний спікер
Руслан Артеменко, засновник ТОВ «ЕКОАГРОФЕРМА» – представник фермерських господарств північної частини Житомирщини. Він навів актуальні дані щодо фінансових витрат на ведення агробізнесу і невідповідної цінової політики на ринку готової продукції. Все це, за його словами, обумовлює неможливість функціонування дрібного сільгоспвиробника без державного регулювання і державних преференцій.
Руслан Биков, експерт агропромислового комплексу та державного регулювання зазначив, що формування та інституціоналізація системи інклюзивного розвитку агропродовольчої сфери має відбуватися в інтересах національної економки в цілому. За його словами, стратегічною метою створення такої системи є забезпечення всеосяжного прискореного розвитку агропромислового комплексу на засадах залученості, безбар’єрності та ефективної взаємодії усіх суб’єктів аграрної сфери задля підвищення добробуту громадян та місцевих громад, розвитку людського капіталу, вирішення проблем бідності й нерівності.
Його підтримав експерт Олексій Якубін, який відзначив, що домінування державного регулювання при впровадженні інклюзивних підходів, акцентування на податкових та розподільчих механізмах суперечить сутності поняття «інклюзивність» та містить певні загрози, оскільки ефективність державного управління економічними системами є недостатньою через високий рівень корупції державного апарату та дефіцит ефективних кваліфікованих кадрів.
Другу дискусійну панель «Сучасні виклики і небезпеки у веденні інклюзивного аграрного бізнесу та світова продовольча безпека в умовах нестабільності» відкрив Василь Боднар, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Турецькій Республіці. Пан Посол детально озвучив проблеми і перспективи так званої «зернової угоди», роль турецького аграрного бізнесу в співпраці з українським, висвітлив питання світової продовольчої безпеки та відповів на питання щодо подальшої економічної співпраці наших країн.
Підтримав його і заступник Голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Денис Марчук, який презентував основні проблеми і перспективи започаткованих Євросоюзом Шляхів солідарності, які в березні поточного року забезпечили понад 50% аграрного експорту. Спікер озвучив і результати діяльності зернового морського коридору, який на сьогодні забезпечує 60% всього експорту зерна та продуктів харчування з України.
Зернова ініціатива довела свою ефективність як у розрізі економіки України, так і з огляду на продовольчу безпеку світу. В рамках зернового коридору з українських морських портів відвантажено більше 30 млн тонн агропродукції до країн Азії, Африки та Європи, а за 2022 рік держава отримала $23 млрд. доходу. Пан Денис відмітив негативне ставлення росії до цієї угоди, оскільки остання краде українські зернові ринки, що відобразилося у нарощенні власного експорту зернових у 2,5 рази за останній рік. Поки зерновий коридор не запрацював повноцінно, рф зайняла близько 90% обсягів експорту зерна в Китай, які раніше постачала Україна.
Про сучасні виклики та небезпеки ведення аграрного бізнесу детально розповів
Ігор Стратійчук, співробітник
Інституту Управління державної охорони України КНУ імені Тараса Шевченка, який представив попередню оцінку площі земельних угідь, яка вимагає розміновування, визначив алгоритм дії фермерів на деокупованих територіях та підкреслив екологічні негативні наслідки бойових дій на землях сільськогосподарського призначення.
Закривав панель Ігор Харін, керівник бізнесу у Східній Європі компанії Corteva Agriscience, який представив основні напрями діяльності фірми на міжнародному та національному рівнях. Corteva Agriscience – це єдина у світі велика науково-дослідницька компанія, що займається виключно сільським господарством та інвестує щорічно 1 млрд доларів в наукову діяльність з розробки нових сортів певних культур. Спікер проаналізував ситуацію щодо забезпечення насіннєвим матеріалом українських сільгоспвиробників та підкреслив підтримку компанії України в сьогоднішній війні.
Третю дискусійну панель «Соціальні інновації, інвестиції та капіталізація в аграрному секторі економіки»
розпочав Олексій Черненко, віце-президент Громадської спілки «ГІС-Асоціація України», який презентував проект «AGRO PARADISE» – від виживання до статку». Це стратегія побудови експортно орієнтованих господарств аграрного сектору України, яка мала бути апробована в Мелітопольському районі Запорізької області, але у зв’язку із воєнними діями цього не відбулося.
Продовжила виступ Наталія Ломакіна, виконавчий директор ТОВ «Wust», яка проінформували учасників про діяльність підприємства, зокрема про використання сучасних систем GPS на аграрній техніці. За її словами подібні системи, в першу чергу, відстежують оброблені ділянки, щоб уникнути повторного обробітку, заощаджуючи час і гроші для бізнесу. Крім того, система надсилає попереджувальні індикатори та сповіщення, щоб повідомити, які ділянки потребують негайної обробки, вирішуючи при цьому додаткові завдання, зокрема, картографування полів, планування структури ферми, картування та розвідка врожайності, наведення сільськогосподарської техніки за допомогою GPS.
На завершення дискусійної панелі виступив Юрій Терновий, директор Сквирської дослідної станції органічного виробництва Інституту агроекології і природокористування НААН України, який відзначив актуальність та необхідність забезпечення розвитку органічного виробництва, розроблення екологічно-безпечних, енергозберігаючих технологій вирощування та створення нових високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур.
Четверту дискусійну панель «Експортно-імпортний потенціал агропромислового комплексу країни та пріоритетні напрями інклюзивного розвитку національного сільського господарства, тенденції і наслідки реформи земельних відносин та продажу землі» відкрив Анатолій Полтавець, Голова Правління Громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України», доктор економічних наук. Він відзначив основні напрями проведення реформи земельних відносин та продажу землі, визначив проблеми її впровадження в частині використання необлікованих земельних ділянок, але які вже залучені в сільськогосподарське виробництво.
Продовжив панель Владислав Лазаренко, доктор філософії з економіки, завідувач відділу економіки природокористування в агросфері Інституту агроекології і природокористування НААН України, який визначив найбільш пріоритетні напряму розвитку національного сільського господарства з позицій поведінкового аналізу, проаналізував експортно-імпортний потенціал агропромислового комплексу України.
Неабиякий ажіотаж спричинив виступ Максима Мартинюка, завідувача відділом земельних відносин та природокористування ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України (в минулому – в.о. Міністра сільського господарства), який навів аналітичну презентацію щодо структури проведених угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, необхідність продовження заходів щодо відкритого ринку землі, а також перспективи залучення в цей процес юридичних осіб тощо.
Головний редактор видання «Fashion of Diplomacy» Анна Авраменко та Генеральний директор ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв»
Павло Кривонос
активно долучалися до обговорення окремих виступів, що викликали їх зацікавленість.
Підсумовуючи результати конференції, організатори відзначають високий рівень підготовки спікерів та градус дискусій, що виникали під час обговорення. На наш погляд, проведений захід дозволив отримати не тільки позитивні результати для сьогодення, а й накреслити актуальні напрями щодо розробки та впровадження необхідних нормативно-правових документів, які знайшли відображення у прийнятій резолюції-зверненні до Верховної ради України та Кабінету Міністрів України.
