Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-701-00-50
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
відділ обліку
+38-067-500-68-36
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.edu.ua
пн-пт 9.00-19.00 сб-нд 9.00-15.00

Планета Земля - погляд з інвалідного візка

Національна спілка журналістів України до 30-річчя Незалежності України
Університет «Україна» представляє проект Миколи Подрезана
 

Планета Земля – погляд з інвалідного візка

 

Прес-реліз виставки

 
Відкриття 03 серпня 2021 року о 12:00
Київ, вул. Хрещатик 27, виставкова зала Національної спілки журналістів України
 
Головна мета громадської, соціально-гуманітарної, професійної та творчої діяльності Миколи Подрезана – прискорити розбудову інклюзивного суспільства та створення безбар’єрного середовища в Україні, допомогти людям із інвалідністю (особливо молодим) знайти своє гідне місце в сучасному житті, прискорити адаптацію цих осіб в громадському суспільстві, надання їм рівних із здоровими можливостей навчання, кваліфікованої праці, творчості, відпочинку, участі в політичному, громадському й особистому житті.
 
Такі цілі сповідує й Університет «Україна», в якому за 22 роки одержали вищу освіту понад 10 тисяч студентів з особливими освітніми потребами. Президент університету академік Петро Таланчук переконаний: «Спостерігаючи за навчанням і професійним становленням наших вихованців – людей з інвалідністю, я побачив дуже багато справжніх, незвичайно по-людськи красивих людей. І це породило у мене надію, що настане час, коли в крісло Президента України на візку в’їде вихованець нашого Університету. Сила духу, надзвичайно високий інтелект і прекрасні душевні якості цих людей зовсім не виключають такого розвитку подій. Поготів, що іс¬торія знає такі прецеденти. Згадайте американського президента Франкліна Рузвельта, який обирався на посаду замість двох аж чотири рази. Або приклад Ярослава Мудрого, за князювання якого Україна-Русь досягла найбільшого розквіту. А в нього була фізична вада, у народі він мав прізвисько «Кульгавий».
 
Підтримка, популяризація і практичне використання набутків Миколи Подрезана у вихованні підростаючого покоління – мета започаткованої співпраці з Університетом «Україна» у здійснених і розпочатих проектах. Один з наступних – Перший Всеукраїнський конкурс інклюзивного образотворчого мистецтва імені Марії Примаченко, підтриманий Міністерством соціальної політики України.
 
Пан Микола, 1953 р.н., людина із інвалідністю 1 групи (на візку з 1993 року) громадський діяч, мандрівник. Дотепер він відвідав 70 країн на 6 континентах, з яких 63 – вже на інвалідному візку. Має дві вищі освіти (інженер-будівельник та режисер масових видовищ), вже з інвалідністю закінчив аспірантуру з соціальної педагогіки. Персональні досягнення М.Подрезана відзначені трьома (!) дипломами Національного Реєстру рекордів України, вони представлені на виставці.
 
Перший проект, що набув широкого громадського резонансу, ініціатором проведення і головою оргкомітету якого був пан Микола, – благодійний телемарафон на Першому каналі Українського телебачення до Міжнародного дня інвалідів (1993-1995).
 
Наступні проекти, започатковані М.Подрезаном – унікальні для України і Європи – конкурси «Міс Україна на візку» і «Лицар України на візку» (1996-2003), всеукраїнський творчо-агітаційний тур молодих людей з інвалідністю «Ми такі як і Ви!» (2001-2003).
 
Представлений на виставці авторський проект Миколи Подрезана «Планета Земля – погляд з інвалідного візка» (2011-2018) має за мету збір інформації про досвід життя за кордоном людей з інвалідністю, про приклади доступності для них об’єктів життєвої інфраструктури.
 
Микола Подрезан також вважає своїм громадянським обов’язком посилювати, мандруючи різними світами, позитивний імідж України, розповідати людям за кордоном про культуру й історію, сьогодення рідної країни, миролюбність і силу українців.
 
Суть проекту – Микола Подрезан, учасник Київського етапу першої в історії навколосвітньої естафети олімпійського вогню 2004 року, повторив фрагменти шляху олімпійського смолоскипу через 34 міста 26 країн 6 континентів. Спільна довжина фрагментів склала марафонську дистанцію – 42 км 195 метрів. Із першого до останнього дня проекту його супроводжувала Наталія Грязнова.
 
Проект був розпочатий восени 2011 року в Києві на Майдані Незалежності та завершений на Майдані влітку 2018 року. Під час реалізації проекту М.Подрезан подолав літаком, потягом, автівкою та по воді понад 230 тис. км.
 
З осені 2012 року проект проходив під патронатом Міністерства закордонних справ України, його підрозділів як у центральному апараті, так і закордонних дипломатичних представництвах.
 
Окрім зовнішньої складу проекту – проїзду пана Миколи з олімпійським смолоскипом та українським прапором, була й прагматична мета – зібрати за маршрутом мандрівок приклади сучасної адаптації об’єктів культури й туризму для людей з обмеженими фізичними можливостями, запропонувати зацікавленим установам та організаціям практично впроваджувати зарубіжний досвід в Україні. Вже є приклади його реального застосування цінної інформації.
 
За час поїздок відбулися сотні зустрічей з українцями діаспори, представниками закордонних інвалідних, соціальних, культурних та інших організацій, незаплановане спілкування на вулицях, площах, у транспорті тощо. М.Подрезан розповідав про український народ, героїчні сторінки його історії та сьогодення, наводив приклади незламності українського духу під час російсько-української війни на Донбасі.
 
В США, Канаді, Болгарії, Австралії, Великій Британії, Мексиці, Японії, Італії, інших країнах відбувалися численні інтерв’ю для зарубіжного телебачення, радіо та преси.
Постійну підтримку надавав Національний олімпійський комітет, особисто Сергій Бубка, котрий вважає проект «Планета Земля – погляд з інвалідного візка» надважливим для пропаганди України та олімпійських загальнолюдських цінностей. Під час персональної зустрічі в Лозанні Миколи Подрезана з Президентом Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом (яку організував і брав у ній участь С.Бубка), пан Бах назвав проект унікальним.
 
Фінансування проекту здійснювалось лише за рахунок коштів родини Подрезан, без жодного фінансового спонсорства.
Аналогів проекту немає в світі. Реалізацію проекту зареєстровано як Рекорд і внесено до Національного реєстру рекордів України. Після закінчення проекту Микола Подрезан проводить зустрічі із школярами, студентами, воїнами АТО, як в Києві, так і в регіонах.
 
 
Коротка біографічна інформація про Миколу Подрезана:
 
1991 року – отримав травму – перелом хребта.
 
1992 року переходить на пенсію як людина із 1-ю групою інвалідності, пересувається виключно за допомогою візка.
 
1993 року розпочинає громадську, соціальну та благодійну діяльність. Всі авторські проекти, реалізовані М.Подрезаном, були інноваційними для України.
 
Відтоді і по цей час Микола Подрезан був учасником, ініціатором, автором чи співавтором теле- та радіопрограм інвалідної та соціальної тематики на каналах УТ-1, УТ-2, ІНТЕР, «5 канал», «1+1», ICTV, ТЕТ, ГРАВІС та інших, обласних телерадіокомпаніях, він автор понад 400 публікацій в українській та закордонній друкованій пресі (не враховуючи публікації в Інтернеті).
Провів безліч спортивно-культурних та творчих заходів і свят для інвалідів (дорослих, молоді та дітей).
 
У 1995-2005 роках організував роботу центру фізичної та соціальної реабілітації при санаторії «Жовтень» (Київ, Конча-Заспа), де пройшли соціальне навчання понад 400 «візочників» із всіх регіонів України, Росії, Білорусі, Молдови, Німеччини. Багато сьогоднішніх регіональних лідерів громадського руху людей із інвалідністю, пройшли вишкіл та отримали поштовх до громадської діяльності саме в цьому центрі.
 
Із 1995 року 5 років (ще до появи Інтернету) особисто редагував і видавав інформаційний щомісячник (тираж 1000 прим.), який безкоштовно отримували інваліди та соціальні організації усіх областей України. Три років видавав безкоштовний щомісячник творчості інвалідів «Натхнення».
 
У 1994-2004 роках провів показ творчих робіт українських людей із інвалідністю в Україні, Білорусі, Британії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Сполучених Штатах, Німеччині.
 
У 1996 році став автором ідеї, керівником оргкомітету, сценаристом, режисером і ведучим національного конкурсу «Міс Україна на візку», котрий пройшов у грудні ’96. Такий конкурс був інноваційним для України, країн СНД та Європи. Конкурси «Міс» пройшли в 1998, 2000 та 2003 роках. Останній став міжнародним.
 
У 1998, 1999 та 2002 роках вперше в Європі провів національний конкурс «Лицар України на візку» для юнаків-візочників (останній теж став міжнародним).
Конкурси «Міс» та «Лицар» надали учасникам та інвалідам-глядачам додаткових моральних сил і мотивації для повернення до активного життя. Суспільство отримало підтвердження, що держава повинна надати візочникам доступні можливості для праці, навчання, відпочинку, занять спортом і творчістю. Сьогодні більшість учасниць та учасників конкурсів є активістами руху за інклюзивне середовище, лідерами громадських організацій, здобули освіту, створили сім’ї, народили дітей.
 
1997 року ініціював створення та керував соціальними програмами, що проходили у рамках фестивалю мистецтв «Таврійські ігри», а також благодійно-соціальних блоків фестивалів «Слов’янський базар у Києві» та «Крізь терни до зірок» (Черкаси), Всеукраїнського фестивалю козацької пісні «Байда». Вперше в Україні творчі люди на візках вийшли на загальнонаціональну сцену разом із професійними артистами.
 
Микола Подрезан стажувався та вивчав сучасний досвід реабілітації та з різних питань соціальної роботи в Британії, США, Нідерландах, Німеччині, Швеції, Македонії, Білорусі, Італії, Болгарії, Чорногорії. Один із найважливіших девізів його життя: «Головне у людини не те, яку частину здоров’я вона загубила, а те, як вона використовує ту частину здоров’я, яка в неї залишилася». Улюблений афоризм – «Знайди мету. Ресурси знайдуться! Махатма Ганді».
 
Микола Подрезан впевнений, що Україна стане дійсною частиною Європи тільки тоді, коли в країні будуть повноцінно та комфортно відчувати себе люди непростої долі – інваліди.
 
Він кавалер державних орденів «За Заслуги» 2-го і 3-го ступенів за громадську діяльність та особистий внесок у справу допомоги людям з інвалідністю (1996, 1999), член-кореспондент Академії будівництва України (2013).
 
Довідки за телефонами пресслужби Університету «Україна»:
098 580 7880, 067 101 4661

Підрозділ: ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

до списку оголошень