29 квітня фахівці державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» взяли участь у практичному семінарі «Рекультивація землі після воєнних дій», який відбувся у навчально-демонстраційному центрі пермакультури «Родарія» (с. Торфяне Бородянського району Київської області), який є базою практики для студентів Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». У семінарі взяли участь студенти освітньої програми «Конструктивна екологія та перакультура» магістерського рівня.
Для визначення стану ґрунтового покриву земельних ділянок, які зазнали впливу внаслідок артилерійських та мінометних обстрілів фахівцями Інституту охорони ґрунтів спільно з учасниками семінару було проведено ґрунтово-агрохімічне обстеження території.
Відібрано зразки ґрунту з глибини 2,5 см, 5 см і 20 см, а також зразки води для подальшого еколого-агрохімічного аналізування за показниками:
аналіз ґрунту:
- уміст вуглецю органічної речовини (гумусу),
- актуальна, обмінна та гідролітична кислотності ґрунту,
- вміст нітратного, амонійного, легкогідролізованого азоту,
- рухомі сполуки фосфору, калію,
- валові форми азоту, фосфору, калію,
- уміст рухомої сірки,
- уміст рухомих сполук марганцю, цинку, кадмію, заліза, кобальту, міді, нікелю, хрому, свинцю,
- уміст валових форм елементів (алюміній, барій, ванадій, залізо, марганець, нікель, калій, цинк, свинець, мідь, кадмій, магній, хром, кобальт, ртуть, миш’як),
-
радіологічні показники (питома активність цезію-137, стронцію-90) та
аналіз якісних показників води (твердості, сульфатів, хлоридів, фосфатів, вміст азоту (амонійного, нітратного), важких металів тощо).
За результатами проведених досліджень буде надано висновки щодо ступеню забруднення ґрунтів обстеженої ділянки важкими металами, буде встановлено ареали забруднення та запропоновано заходи для її відтворення та реабілітації.
Досліджувана вирва від бомби
Контрольна вирва такого ж самого походження
Студенти та інші учасники семінару наступного дня працювали далі. Було випробувано один з методів рекультивації. Вирву частково заповнили сумішшю листяної органіки, гілок (60%), трав з дерновим корінням (20%) і землі, яка була викинута вибухом навколо вирви (20). На дно вирви посипано біочарне вугілля 15 кг, а в органіку, якою заповнювали вирву, додали також 2 кг. леонардиту (добувають у верхніх шарах покладів бурого вугілля, має високий вміст гумінових і фульво кислот). Навколо вирви заклали колову Теплу грядку Розума (ТГР) з усіма наповнювачами. Верхню трав’янисту дернину зрізали і помістили її у вирву.
Укладання біочарно-компостної подушки (замку) на дно і стінки вирви
В колову ТГР посадили два саджанці ліщини, інокульовані мікоризою чорного трюфеля, а також посіяли квіткові і декоративні рослини. Вирву, розміром 3м. в діаметрі і глибиною в 1 м. і в колову ТГР заправлено також 2 кг ЕМ-бокаші.
У вирву поміщено дерев’яну перегородку, щоб до самого дна змогло поступати атмосферне повітря і біота змогла закомпостувати цю суміш і заодно знезаражувати ґрунт.
Похила дренажна повітряна перегородка
Колова ТГР навколо вирви з біочарно- мікоризною + ЕМ подушкою
Посадка в колову ТГР саджанців фундука і рослин із закритою кореневою системою інокульованих Міковіталом
Перетворення вирви у компостну яму з коловою ТГР з біочарно-мікоризо-ЕМ наповненням і наступним перетворенням її в осередок родючості
Восени незаповнена частина вирви буде відповідним способом також заповнена, а колова ТГР поповнена і почне надалі створювати родючий ґрунт як в самій вирві так і навколо неї.
Відібрано зразки ґрунту на мікоаналіз і відправлено до Львова для відповідного аналізу
