Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
+38-067-242-71-34
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу

У Луцьку – масштабна міжнародна конференція в інституті «Україна»*

23 травня 2019 року в Луцькому інституті розвитку людини Університету «Україна» відбулося відкриття V Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу». Географія конференції представлена такими країнами, як Україна, США, Польща та Литва.

Науковий захід організували за участі та підтримки Інституту литовської мови (м. Вільнюс), Факультету гуманітаристики та освітнього менеджменту Клайпедського університету, Вищої школи економіки та інновацій Республіки Польща (м. Люблін), Волинського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації.

Розпочав роботу наукового заходу вітальним словом директор інституту, кандидат юридичних наук, Сергій Святославович Савич. Очільник закладу закцентував увагу на актуальності теми конференції, наголосивши на тому, що сучасна інформаційна доба вимагає нових реформ у галузі освіти та пошуку оптимальних шляхів їх впровадження.

 


На пленарному засіданні представили для обговорення доповіді науковців різних галузей знань. Цікавими та інформативними були виступи литовських дослідниць: Йоліти Урбанавічене - доктора гуманітаристики Інституту литовської мови та Аурелії Грітенене - доктора філології.

У виступі Аурелії Грітенене йшлося про концепт «партизан» післявоєнної Литви у литловській прозі XXI століття. Науковець прослідковує процес відображення партизан післявоєнного періоду литовськими авторами. Наводилися аналогії з українським повстанським визвольним рухом.

У доповіді Йоліти Урбанавічене були представлені картотеки «Словаря литовського языка», аналізувалися зміни в їх структурі та наголошувалося на проблемах, які виникають у зв’язку з їх модернізацією.

 


На пленарному засіданні мала слово молода науковиця, стипендіатка програми імені Фулбрайта (Посольства США в Україні) Шерилін Гаррінгтон. Вона представила результати дослідження «Інтернаціоналізація ВНЗ США». Дослідниця розповіла про можливості навчання американських студентів за кордоном. Вона відзначила, що навчальний процес в університетах США має щільний графік навчання та суворі вимоги до навчальних дисциплін, які вивчають студенти. Така ситуація звужує можливості навчання американських вишів за кордоном, оскільки необхідне узгодження кількості та змісту дисциплін, що будуть вивчатися в іноземній країні.

 


Тому іншим варіантом навчання за кордоном є участь у програмах мобільності та у відділеннях американських університетів за кордоном. У таких віддалених підрозділах навчання здійснюється за навчальними планами, розробленими в американських університетах, а навчатися можуть бажаючі з різних країн та різних національностей. Американська науковиця також охарактеризувала деякі американські програми та організації, які надають широкі можливості українським студентам для навчання чи проведення досліджень в США.

 


Доповідь своєї американської колеги доповнила доктор педагогічних наук, професорка кафедри української та іноземної лінгвістики Луцького національного технічного університету, член правління Української асоціації дослідників освіти Олена Ковальчук. Вона зупинилася на теоретичних засадах інтернаціоналізації вищої освіти в Україні та представила результати емпіричного дослідження за темою «Порівняльний аналіз процесу інтернаціоналізації закладів вищої освіти Польщі та України». Професорка вразила статистикою щодо кількості студентів, які навчають в Польщі станом на 2019 рік.

У 140 ВНЗ Польщі навчається 30 тис. українців. Головною причиною обрання саме Польщі, а не інших країн Європи, більша частина респондентів назвала «нижчу вартість життя в країні та простіші умови вступу». Науковця з прикрістю відзначила, що за результатами дослідження лише 6% українців готові повернутися в Україну після завершення навчання в університеті. Більшість має намір залишитися та працевлаштовуватися в Польщі або в інших країнах Європи.

 


Дем’янюк Олександр Йосипович, доктор історичних наук, професор у своїй доповіді «Невідомі (відомі) волиняни в українській революції: доба Української Центральної Ради (1917-1918)» презентував публіці невідомих волинян, громадських діячів, керівників культурних осередків, особистостей, які будували українську державу і заслуговують на пошану та визнання. Науковець провів паралель із сучасністю, наголосивши, що не всі імена є на сьогодні відповідно пошановані.

 


Доповідь Земзюліної Наталії була присвячена культурній дипломатії, яка виступає одним із основних засобів пізнання світу України. Професорка наголосила, що українській державі варто здійснювати системну, повсякденну роботу щодо підтримання зв’язку з цільовою аудиторією; використання всього спектру сучасних мистецьких заходів і каналів оперативної комунікації для донесення сприятливих для України меседжів через їх вписування в місцеві політичні та культурні наративи.

Учасників конференції вітали також запрошені іноземні студенти, які виконали дві українські пісні, продемонструвавши свій талант та знання української мови.

 


У рамках наукового заходу відбулася презентація книги доктора філологічних наук, професора кафедри інформаційної діяльності та туризму Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» Пахолок Зінаїди Олександрівни «Луцька homo візія».

 


Презентоване видання – це науково-популярні статті, надруковані в українській періодиці протягом тридцяти років і присвячені особистостям, які відомі або маловідомі широкому загалу, але всі вони пов’язані з Луцьком.

 


Зінаїда Пахолок запропонувала слухачам власний погляд на зв’язок людини з місцем її проживання, вбачаючи в пам’яті поколінь про видатні постаті краю тяглість історичного процесу.

Запланована робота 7-ти секцій, які будуть розглядати проблеми професійного становлення майбутніх спеціалістів в інтеграційних умовах, особливості розвитку сучасних комп’ютерних технології, соціальних комунікацій, бібліотечної та архівної справи, соціальних технологій та психолого-консультативної діяльності, інновації в туристично-рекреаційній діяльності, а також економічні та правові питання євроінтеграції.

За матеріалами конференції підготували збірник доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу».

Джерело:http://www.volynpost.com/articles/1671-u-lucku--masshtabna-mizhnarodna-konferenciia-v-instytuti-ukraina

 


Підрозділ: Луцький інститут розвитку людини

до списку новин